Urodziłam się w 1970 roku we Lwowie, gdzie ukończyłam szkołę, uzyskałam wyższe wykształcenie z historii i psychologii na Lwowskim Państwowym Uniwersytecie im. Iwan Franko. Chociaż zawsze dużo podróżowałam po świecie, mieszkałam i pracowałam za granicą, zawsze wracałam do swojego miasta.
Od 1994 roku pracuję w Instytucie Etnologii Narodowej Akademii Nauk Ukrainy, gdzie obecnie kieruję Katedrą Antropologii Społecznej. Moja pierwsza praca dyplomowa (2002) dotyczyła kobiet w przedindustrialnej ukraińskiej rodzinie i społeczności wiejskiej, na podstawie której wydałem książkę „Kobieta w tradycyjnej kulturze ukraińskiej drugiej połowy XIX – początku XX wieku”. (Lwów, 2008). Dalsze studia nad historycznymi doświadczeniami kobiet w XX wieku. zaowocowały rozprawą doktorską „Życie codzienne ukraińskich kobiet w niezwykłych okolicznościach historycznych w połowie XX wieku: płciowe aspekty doświadczenia i reprezentacji”, którą obroniłam wiosną 2018 roku. Moja druga książka „Ukrainki w Gułagu: przetrwanie oznacza zwycięstwo” (Lwów, 2017; wydanie 2 poprawione i uzupełnione w 2020 r.) znalazła się na liście 30 najważniejszych książek niepodległej Ukrainy wybieranych przez Ukraiński Instytut Książki, w tłumaczeniu na angielski „ Survival as Victory: Ukrainian Women in the Gułag” ukazała się w ramach Harvard Series in Ukrainian Studies w 2021 r. W 2006 r. przystąpiłam do tworzenia Ukraińskiego Stowarzyszenia Historii Mówionej. Ponadto byłam redaktorem naukowym lub współredaktorem szeregu zbiorów prac naukowych i numerów tematycznych czasopism naukowych poświęconych historii kobiet, gender studies i historii mówionej, a także redaktorką naczelną portalu „Ukraine Moderna”.
Nigdy nie sądziłem, że mój nowy projekt badawczy, który rozpocząłem w 2019 roku, dotyczący codziennego życia ukraińskich uchodźców w obozach dla wysiedleńców w powojennej Europie, odbije się tak mocno w teraźniejszości …
Мене звати Оксана Кісь, я феміністка, історикиня і антропологиня, від середини 1990-х років вивчаю минуле українського жіноцтва, маю честь очолювати Українську Асоціацію Дослідників Жіночої Історії . Народилася у 1970 р. у Львові, де закінчила школу, здобула вищу освіту з історії і психології у Львівському державному універеситеті ім. Івана Франка, вийшла заміж і народила сина. Хоч багато мандрувала світами, місяцями жила і працювала за кордоном, завжди поверталася до свого міста.
Від 1994 р. працюю в Інституті народознавства НАН України, де тепер очолюю відділ соціальної антропології. Моя перша дисертація (2002) була про жінок в доіндустріальній українській сільській сім’ї та громаді, на її основі опублікувала книжку “Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.” (Львів, 2008). Подальші дослідження жіночих історичних досвідів ХХ ст. вилилися у докторську дисертацію«Повсякденне життя українських жінок в надзвичайних історичних обставинах в середині ХХ ст.: гендерні аспекти досвіду та репрезентацій», яку захистила навесні 2018 року. Моя друга книжка “Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" (Львів, 2017; 2-ге видання перероблене і доповнене 2020) увійшла до переліку 30 найважливіших книжок незалежної України від Українського Інституту Книги. Її англомовний переклад “Survival as Victory: Ukrainian Women in the Gulag” побачив світ в межах Harvard Series in Ukrainian Studies у 2021 році. У 2006 році долучилася до створення Української асоціації усної історії . Поза тим була науковою редакторкою чи співредакторкою низки збірників наукових праць та тематичних чисел академічних журналів, присвячених жіночій історії, гендерним студіям та усній історії, а ще - головною редакторкою сайту “Україна Модерна" .
Ніколи не думала, що мій новий дослідницький проект, який розпочала у 2019 році, про повсякденне життя українських біженців у таборах для переміщених осіб у повоєнній Європі, буде аж так гостро відлунювати у сьогоденні...
Докладніше тут https://social-anthropology.org.ua/department/oksana-kis/
My name is Oksana Kis, I am a feminist historian and anthropologist, and I explore Ukrainian women’s pasts since the mid 1990s. I serve as a president of the Ukrainian Association for Research in Women's History. I was born in 1970 in Lviv, where I finished a secondary school and completed my university degrees in history and psychology, married and gave birth to my son. I traveled a lot, I lived and worked abroad for many months, but I always returned to my home city.
I work for the Institute of Ethnology, National Academy of Sciences of Ukraine (in Lviv) since 1994, and currently I am a Leading Research Fellow and a head of the Department of Social Anthropology. My first dissertation (2002) was about women in a pre-industrial Ukrainian peasant family and a rural community, it was converted into my first book Zhinka v tradytsiinii ukrainskii kulturi druhoi polovyny 19 – pochatku 20 stolittia (Lviv, 2008; 2n ed. in 2012). My further research in women’s historical experiences in the 20th century resulted in my habilitation thesis (2018) “Everyday Lives of Ukrainian Women under Extraordinary Historical Circumstances in 20th century: Gendered Dimensions of Experiences and Representations”. My second book Ukrainky v GULAGu: vyzhyty znachyt peremohty (Lviv, 2017; 2nd revised ed. 2020) was listed among 30 most significant books of independent Ukraine by the Ukrainian Book Institute. Its English version Survival as Victory: Ukrainian Women in the Gulag was published within Harvard Series in Ukrainian Studies in 2021.
In 2006 I co-founded the Ukrainian Oral History Association. I also (co)edited several volumes and thematic issues of academic journals focused on women’s history, gender studies and oral history. In 2014-2020 I was an Editor-in-Chief of the academic web-site Ukraina Moderna.
In 2019 when I launched my new research project on everyday lives of the Ukrainian refugees in the Displaced Persons camps in Post-WWII Europe I would never imagined that it will resonate that strongly with the present day dramatic developments in Ukraine.
More information here https://social-anthropology.org.ua/department/oksana-kis/
Rezydentka programu Pogranicze / Ukraina.
Czas rezydencji: 18 czerwca - 19 lipca 2022, Międzynarodowe Centrum Dialogu w Krasnogrudzie