Wiktorija Oliszczuk redaktorka literatury, nauczycielka ukraińskiego, copywriterka, poetka i miłośniczka chimerycznych słów i zwrotów.
Ukończyła Narodowy Uniwersytet Kijowski im. Tarasa Szewczenki z dyplomem w dziedzinie "Twórczość literacka, literatura ogólna i porównawcza".
Jest autorką książek poetyckich “po-nas-i-nyni” (2020) i „wosme wid-czuttia” (2021). Współautorka eko-zbioru opowiadań „Wyspa ludzi” (2020), „Jak cię nie kochać” (2022).
Laureatka prezydenckiego stypendium dla młodych autorów i artystów, Nagrody im. Wołodymyra Bułajenki, zwyciężczyni „Irpiński Parnassus”,"Szoduariwska Altanka", "Khortycki Dzwony" i "WirszomanIja", ogólnoukraińskiego konkursu imienia Hryhora Tjutjunnyka i innych.
Jest członkinią stowarzyszenia literackiego Egzystencja, festiwali: Bidenko-Fest, Impreza po samczykiwsky, Irpiński Parnassus; Forum Młodych Literatów i projektów Twórcza Arka oraz Twoja poetycka pocztówka.
Podczas rezydencji w Krasnogrudzie pracouje nad rękopisem poetyckim zatytułowanym "znieczulenie".
Poza poezją Wiktorija pisze również prozę, ale mówi, że często brakuje jej wytrwałości, by skończyć to, co napisała.
Przyjechała na rezydencję z kilkoma pomysłami na refleksje na temat inwazji na pełną skalę. Są to podsłuchane i opowiedziane historie ludzi, które utkwiły jej w pamięci. Niektóre z nich wymagają edycji, niektóre wciąż czekają na opowiedzenie.
Czas rezydencji w Międzynarodowym Centrum Dialogu w Krasnogrudzie: 24 września - 23 października 2023
Вікторія Оліщук – літературна редакторка, вчителька української, копірайтерка, поетка та просто поціновувачка химерних слів і словосплетінь.
Закінчила КНУ імені Тараса Шевченка (спеціальність «Літературна творчість, загальне та порівняльне літературознавство»
Авторка поетичних книжок «по-нас-і-нині» (2020), «восьме від-чуття» (2021). Співавторка екозбірки оповідань «Острів людей» (2020), «Як тебе не любити» (2022).
Лауреатка Президентської стипендії для молодих авторів і митців, премії імені Володимира Булаєнка. Переможниця конкурсів «Ірпінський Парнас», «Шодуарівська альтанка», «Хортицькі дзвони», «ВіршоманІя», Всеукраїнського конкурсу імені Григора Тютюнника та інших.
Учасниця літературного об’єднання «Екзистенція», фестивалів «Біденко-фест», «Імпреза по-самчиківськи», «Ірпінський Парнас»; Форуму молодих літераторів і проєктів «Творчий ковчег», «Твоя поетична листівка».
На резиденції в Красноґруді працювала над поетичним рукописом «знечулення». Окрім віршів, Вікторія пише і прозу, але часто їй не вистачає витримки та наполегливості закінчити написане.
Приїхала на резиденцію з деякими ідеями для рефлексій на тему повномасштабного вторгнення. Це підслухані та розказані історії людей, що вп’ялися в її пам’ять. Деякі з них потребують редагування, деякі – досі чекають, аби бути розказаними.