Solomija Łoboda. Urodziłam się 9 sierpnia 1973 w Dnipro, w rodzinie artystów.
Mój dziadek, Viktor Loboda, był genialnym artystą samoukiem, który swoją twórczością przez całe życie niosł światło i piękno.
Mój ojciec Wołodymyr Łoboda i matka Ludmiła Łoboda - to wybitni artyści-nowatorzy, twórcy bezcennego dziedzictwa kulturowego w malarstwie, grafice, rzeźbie, poezji i prozie.
Moje rodzinne korzenie sięgają do ziem, grabionych przez długie wieki, gdzie duch wolności został zachowany przez nielicznych ludzi i dzięki samej energiji tej nieskończenie bogatej ziemi stepowej.
W 1981 roku przeprowadziłam się z rodzicami do Lwowa, gdzie nadal mieszkam. Studiowałam w Ukraińskiej Akademii Druku.
Tworzę cykle rycin, ekslibrisy, pocztówki. Ilustrowałam książki dla dzieci.
Mam także doświadczenie w konserwacji i restauracji zabytków.
30 lat temu wraz z rodzicami założyła majątek artystyczny we wsi Turowe na granicy Połtawy i Dnipra.
Nadal pracuję w dziedzinie malarstwa.
Про художницю.
Соломія Лобода народилася 9 серпня 1973 року у Дніпрі в родині митців. Дідусь, Віктор Лобода – геніальний художник-самоук, який своєю творчістю зумів пронести світло і свято мистецтва через усі лихоліття, що випали на його долю. Батько Володимир Лобода, та мати, Людмила Лобода – видатні художники-новатори, творці неоціненної культурної спадщини у царині живопису, графіки, скульптури, поезії, прози. Родинне коріння художниці сягає тих країв, що сторіччями переживали плюндрування, і де дух волі зберігали окремі люди та сама енергія тієї нескінченно багатої степової землі.
У 1981 році переїжджає з батьками до Львова де і дотепер мешкає. Навчалася в Українській Академії Друкарства. Створювала цикли гравюр, книжкові знаки, вітальні листівки. Створювала ілюстрації до дитячих книжок. Має невеликий досвід реставратора. 30 років тому, разом з батьками започаткувала мистецьку садибу у с. Турове на межі Полтавщини та Дніпровщини. Продовжує працювати у малярстві.
Про роботи, що були створені під час резиденції.
"Коли птахи співають мовчки, а сирени ревуть у голові то мозок потребує паузи, а очі краси". Мій вислів є тим, що я хотіла малювати, малювати та малювати. Краєвиди, котрі зображені на полотнах є моєю власною паралеллю з моєю країною, рідним кутком у степовій Україні. Три Образи - обереги. Десята картина - крихітна родина, що ховається від небезпеки у своїй рідній країні.
Rezydentka programu Pogranicze / Ukraina.
Czas rezydencji: 26 marca - 26 maja 2022, Międzynarodowe Centrum Dialogu w Krasnogrudzie